Кажуть: «живи кожен день так, ніби він останній», але ти ніколи не думаєш, як це буде. Принаймні я ні.
Справа в тому, що ви не дізнаєтеся, коли це станеться. Ви не пам’ятатимете, що хотіли б сказати своїй родині, що ви їх любите, або – у моєму випадку – не пам’ятатимете, що треба було б попрощатися з ними взагалі.
Але що, якби ти, як я, міг проживати свій останній день знову і знову? Чи могли б ви зробити його ідеальним? Якби перед вашими очима промайнуло все ваше життя, чи не пошкодували б ви? Або є речі, які ви хотіли б змінити...?