Перша в світі публікація раніше невідомого твору Дж.Р.Р. Толкіна, яка розповідає епічну історію скандинавського героя Сігурда, вбивці драконів, помсти його дружини Гудрун і падіння Нібелунгів.
У «Повісті Вольсунгів» розповідається про походження великого героя Сігурда, вбивці Фафніра, найславетнішого з драконів, чиї скарби він прийняв за свої; про його пробудження Валькірії Брингільд, яка спала, оточена стіною вогню, та про їх заручини; і про його прихід до двору великих князів, яких називали Ніфлунгами (або Нібелунгами), з якими він вступив у кровне братство. У тому дворі виникла велика любов, але й велика ненависть, породжена силою чарівниці, матері Ніфлунґів, яка вміла володіти магією, зміною форми та зіллям забуття.
У сценах драматичної інтенсивності, змішання особистості, придушеної пристрасті, ревнощів і запеклої суперечки, трагедія Сіґурда та Брюнхільди, Гуннара Ніфлунга та його сестри Гудрун завершується вбивством Сіґурда на руках його кровних братів, самогубством Брюнхільди та відчаєм Гудрун. У «Повісті про Ґудрун» розповідається про її долю після смерті Сіґурда, про її шлюб проти її волі з могутнім Атлі, правителем гунів (Аттілою в історії), про вбивство ним її братів, володарів Ніфлунґів, і про її жахливу помсту.