Цей ранній, але важливий твір, недоступний понад 70 років, публікується вперше разом із віршами Толкіна «Коріган» та іншим допоміжним матеріалом, у тому числі вступною заміткою Крістофера Толкіна.
Розповідь про бездітних бретонських лорда та леді («Аотру» та «Ітроун» у назві) і трагедію, яка спіткала їх, коли Аотру розгортається «На землі Британії за морями» в епоху лицарства та прагне виправити своє становище за допомогою чарівного зілля, отриманого від коригана, або злобної феї. Коли зілля вдається і Ітроун народжує близнюків, кориган повертається, шукаючи свою винагороду, і Аотро змушений вибирати між зрадою свого шлюбу та втратою життя.
Виходячи з темної сторони уяви Толкіна «Повість про Аотроу та Ітроуна» разом із двома коротшими віршами «Коріґан», які ведуть до неї та які також включені, була результатом порівняно короткого, але інтенсивного періоду в житті Толкіна, коли він був глибоко залучений до кельтської мови, і, зокрема, бретонських міфів і легенд.
Цей ранній, але основоположний твір, спочатку написаний у 1930 році й давно вже не друкувався, є важливим доповненням до частини його канону, що не стосується Середзем’я, і його слід поставити поряд з іншими переказами міфів і легенд Толкіна, "Легенда про Сіґурда та Ґудрун", "Падіння Артура" та "Історія Куллерво". Подібно до цих творів, він належить до невеликого, але важливого корпусу його вдач у міфології «реального світу», кожна з яких по-своєму мала б формувальний вплив на його власний легендарій.